Цвітіння – відповідальна пора в житті рослин і час великої уваги до них людей. Різноманітність форм, багатство фарб та ароматів зробили квіти важливим атрибутом людського буття. Це особливо стосується ранньоквітучих рослин, або, як їх точніше називають – первоцвітів. Життя починає вирувати і вабити людей на природу, до лісу, де свіжий подих весни, блакитне небо, веселий гомін джерельних вод та безмежжя простору. Та найбільше манять до себе оті маленькі яскраві перші весняні барви, які неможливо не помітити на тлі темного лісового покриву чи залишках снігу на пагорбах гір.
З числа рідкісних видів ростуть шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.) та первоцвіт високий полонинський(Primula elatior (L.) Hill), а також першоквітучі - калюжниця болотяна (Caltha palustris L.), вовче лико звичайне(Dapnhe mezereum L.), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa Waldst. & Kit.) та бульбиста, петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria L.), анемона дібровна(Anemonoides nemorosa (L.) Holub.), кремена біла (Petasites albus (L.) P. Gaertn.), медунка м’яка (Pulmonaria mollis Wulfen ex Hornem.) та ін.
Наявність достатньої кількості тепла, вологи, світла сприяють пишному розвитку рослин. Червень – період масового цвітіння лучних рослин. Саме в цей час луки перетворюються у багатокольорові килими.
Пурпуровим суцвіттям виділяються серед трав – пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F. Hunt & Summerhayes), фітеума чотирироздільна (Phyteuma tetramerum Schur.) та куляста (Phyteuma orbiculare L.), гвоздика турецька (Dianthus compactus Kit.), билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), скорзонера рожева (Scorzonera purpurea L. subsp. rosea (Waldst. & Kit.) Nyman), цицербіта альпійська (Cicerbita alpina (L.) Wallr.), волошка мармароська (Centaurea marmarosiensis (Jav.) Czerep.), орлики чорнуваті (Aquilegia nigricans Baumg.), герань темна (Geranium phaeum L.) та Робертова (Geranium robertianum L.), комонник лучний (Succisa pratensis Moench.), горлянка повзуча (Ajuga reptans L.), починає цвітіння раритетний вид – лілія лісова (Lilium martagon L.).
З високим ступенем постійності трапляються: дивина шерстиста (Verbascum lanatum Schrad.), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora Mill.), нечуй-вітер оранжево-червоний (Pilosella aurantiaca (L.) F.W.Schultz & Sch.Bip.), жовтозілля субальпійське (Senecio subalpinus W.D.J. Koch.), поросинець одноквітковий (Hypochaeris uniflora Vill.), купальниця європейська (Trollius europaeus L.), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande), астранція велика (Astrantia major L.), білозір болотяний (Parnassia palustris L.) і, звісно, арніка гірська (Arnica montana L.).
В межах комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Білий Потік» на території НПП «Черемоський» зростають раритетні язичник сибірський (Ligularia sibirica Cass.), товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) та кортуза Маттіолі (Cortusa matthioli L.).
Літо на хребті Яровиця супроводжується масовим цвітінням перстача прямостоячого (Potentilla erecta ( L.) Hampe), фіалки відхиленої (Viola declinata Waldst. & Kit.), щавелю альпійського (Rumex pseudoalpinus Hoefft), підбілика альпійського (Homogyne alpina (L.) Cass.), жерухи лучної (Cardamine pratensis L.), квасениці звичайної (Oxalis acetosella L.) та сольданели угорської (Soldanella hungarica Simonk.). Схили вкриті великою кількістю особин тирлича безстеблового (Gentiana acaulis L.). Типовими видами трав’яного ярусу є валер’яна трикрила (Valeriana tripteris L.), молочай карніолійський (Euphorbia carniolica Jacq.), медунка червона Філярського (Pulmonaria rubra subsp. filarszkyana).
54 види рослин занесені до Червоної книги України.
Особливу цінність флористичного різноманіття НПП «Черемоський» складають: чорнянка карпатська (Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner), скереда Жакена (Crepis jacquinii Tausch), тирлич мішкоподібний (Gentiana utriculosa L.), соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (Willd.) DC.), білотка альпійська (Leontopodium alpinum Cass.), орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baumg.), костриця скельна (Festuca saxatilis Schur.), тонконіг Ремана (Poa rehmannii (Asch. et Graebn.) Woł.), дзвоники Кладни (Campanula kladniana (Schur) Witasek), смілкоквітка Завадського (Silenanthe zawadskii (Herbich) Griseb. et Schenk), шолудивник високий (Pedicularis exaltata Besser), траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.) Rchb.), борідник шерстистоволосистий (Jovibarba hirta (L.) Opiz.), тирличничок карпатський (Gentianella carpatica Wettst.), відкасник осотоподібний (Carlina acaulis L.).
Основу деревного ярусу, звісно, складають угруповання шпилькових бореальних лісів. У цих кліматичних умовах смерека (Picea abies L.(Karsten)) витісняє бук звичайний (Fagus sylvatica L.) і ялицю звичайну (Abies alba Mill.), формуючи монодомінантні угруповання, лише іноді з домішкою сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.). В листяних лісах домінуюче положення займає вільха сіра (Alnus incana (L.)Moench.), трапляються горобина звичана (Sorbus aucuparia L.), верба козяча (Salix caprea L.) і сілезька (S. silesiaca), бузина червона (Sambucus racemosa L.). На схилах хребта Яровиця панівне місце належить ялівцю сибірському (Juniperus sibirica Burgsd).
На протязі всього вегетаційного періоду рослинного світу науковими співробітниками НПП "Черемоський" безпосередньо проводяться наукові дослідження, впроваджуються новітні практичні заходи охорони для збереження й збільшення чисельності даних рідкісних і зникаючих "червонокнижних" видів та всього видового багатства природно-заповідних територій, цілісності надзвичайно цінних природних екосистем даного регіону та забезпечення стабільного розвитку у відповідності до конвенції "Про охорону та сталий розвиток Карпат".