Мікобіота

Гриби та грибоподібні організми

З історії  мікологічних досліджень на території парку

Найважливішим напрямом дослідження макроміцетів Українських Карпат є якомога повніша інвентаризація їхнього видового розмаїття (І.Дудка,2003), а саме:            

1)планомірне вивчення і картування місцезростань грибів-макроміцетів; 

2) визначення їх поширення; 

3) встановлення видів, що потребують відповідної охорони, виділення категорій цих видів і складання їхніх списків; 

4) організація охорони місцезростань рідкісних видів. Найдоцільнішим засобом охорони є  виявлення нових місцезростань цих видів у відповідних типах лісу на території заповідників та національних парків, де їх охорону ґарантовано законом.

На реалізацію цих завдань і спрямована робота наукового відділу парку.

Хоча НПП «Черемоський» засновано відносно нещодавно — у грудні 2009 р,  вивчення флори та рослинності території, що зараз входить до Парку, налічує вже майже півтора століття. Однак, систематичного дослідження мікобіоти  території установи до 2015 року не проводилось. Мікобіота Путильського району також не досліджувалась.

Amanita battarrae
Lactarius lignyotus
Craterellus tubaeformis
Dacrymyces chrysospermus

Умовно можно виділити 3 періоди  дослідження мікобіоти парку та Путильського району:

  1. Епізодично-аматорський – до 2015 року. Вивчення мікобіоти обмежувалось виявленням  нових місцезростань грибів, занесених до Червоної книги України, що з 2012 року проводили, спільно з  працівниками НПП «Черемоський», педагоги та учні навчальних закладів району – слухачі Путильського відділення Буковинської малої Академії наук учнівської молоді, виконуючи дослідницькі проекти (Путильська, Сергіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Селятинська ЗОШ – інтернат), та матури (Путильська гімназія), керівники – вчителі Шемберко М.М., Поліщук Ю.Г., Михайлюк Т.І., Гребенщикова Н.Ю. Ними виявлено 18 місцезростань занесеного до Червоної книги України  Catathelasma imperiale (Quél.) Singer (в т.ч. 5 на території парку) та 3 місцезростання теж червонокнижного – до недавнього часу -  Clathrus archeri (Berk.) Dring. (поза межами парку, у с.Сергії та його околицях).  Щодо професійних науковців, то є згадка про   знахідку Hericium coralloides (Scop.) Pers.  Горбачовою О.В.,  08.09.2013 року в околицях Путили, зразок знаходиться в Гербарії ЧНУ.  
Boletopsis leucomelaena
Hericium flagellum
Gymnopilus luteofolius
Ganoderma lucidum

   2. Фахово – науковий – 2015-2016 роки. Посушливий серпень 2015 року став переломним в дослідженні мікобіоти парку. 

2.1. Перша наукова експедиція  по дослідженню міксоміцетів НПП  «Черемоський»  під керівництвом чл.-кор. АН України,  д.б.н., професора Дудки І.О. та за участю к.б.н., доцента (тоді, тепер д.б.н., проф.) Леонтьєва Д.В.  відбулась   14-19 серпня 2015 року і поклала початок  системному вивченню міксоміцетів на території парку. Було зібрано  та ідентифіковано 12 видів міксоміцетів (всього зібрано 28 зразків). (Дудка І.О., Леонтьєв Д.В., 2017).

2.2. Працюючи в складі ботанічно-мікологічної експедиції, організованої професором, д.б.н. Чорнеєм І.І., мікологічне обстеження парку продовжили  18-19 серпня 2015 року головний науковий співробітник Інституту ботаніки НАН України, д. б. н., проф. В.П. Гелюта та ст. наук. співробітник цього ж Інституту, к. б. н. В.П. Гайова. 18 серпня від НПП «Черемоський» до складу експедиційної групи входив науковий співробітник В.О. Гребенщиков. В результаті проведеного обстеження виявлено 91 вид грибів з різних систематичних груп. Переважали борошнисторосяні та іржасті гриби, оскільки саме на них зверталася найбільша увага (Тихоненко Ю.Я., Гелюта В.П., Дудка І.О., 2016). Дуже мало виявлено макроміцетів через надто посушливий період, який тривав у регіоні до початку даного дослідження.

2.3. У 2016 році вивчення мікобіоти  парку проводила  Щербакова Ю. В., аспірантка 2-го року навчання ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В результаті досліджень, проведених у період 3-10 серпня 2016 року на території НПП «Черемоський», було виявлено 53 види грибів та грибоподібних організмів, що належать до 38 родів, 26 родин, 15 порядків, 6 класів та 3 відділів (Блащак І.О., Щербакова Ю.В., Джаган В.В., 2017).

Clathrus archeri
Hericium flagellum
Laccaria laccata
Lactarius rufus
  1. Екстенсивно – поступовий, з 2017 року і по сьогодні. 

Дослідження макроміцетів парку та прилеглих до нього територій Путильського району, перспективних з точки зору розширення установи, здійснюється силами працівників парку з залученням, в окремих випадках, аматорів-педагогів, маршрутно-експедиційним методом. Ідентифікація проводиться на основі макроскопічних морфологічних характеристик плодових тіл, з урахуванням асоційованих організмів, з регулярними консультаціями професійних мікологів, оскільки у штаті парку фахівець з мікології відсутній. 

Суттєвим кроком у дослідженні мікобіоти парку став вихід статті В.П.Гелюти з співавторами (2018), в якій узагальнено результати досліджень попередніх років. 

Дальший розвиток досліджень мікобіоти Парку в рамках узагальнення наявних даних про гриби та грибоподібні організми заповідників і НПП Українських Карпат наведений у монографії під редакцією І.О.Дутки (2019). 

Leucocortinarius bulbiger
Phaeolepiota aurea rotated
Lepiota cristata
Lycoperdon excipuliforme

Дослідження макроміцетів Парку та прилеглих до нього територій Путильського району, перспективних з точки зору розширення установи, здійснює  науковий співробітник В.О. Гребенщиков та, епізодично, старший науковий співробітник  Д.І. Юзик, молодші наукові співробітники  Дмитроняк (Аксюк) Л.М. та Савчук Т.В.,  а також провідний фахівець з рекреації О.П.Томнюк, з залученням, в окремих випадках, інших працівників парку. Збір матеріалів здійснюється маршрутно-експедиційним методом на території НПП «Черемоський» та на інших територіях Путильського району. Ідентифікація проводиться на основі макроскопічних морфологічних характеристик плодових тіл, з урахуванням асоційованих організмів, з регулярними консультаціями професійних мікологів.

На основі згаданих публікацій та власних досліджень працівників парку створено Анотований систематичний список видів грибів та грибоподібних організмів, зареєстрованих на території НПП «Черемоський», який налічує станом на 01.05.2022 року 322 види. 

Pluteus atromarginatus
Lycogala epidendrum

Станом на  01.05.2022 року  мікобіота Парку представлена 322 видами грибів та грибоподібних організмів, які належать до 171 роду, 77 родин, 33 порядків та 12 класів, об’єднаних у 4 відділи двох царств: EUMYCETOZOA та FUNGІ. 

Склад мікобіоти НПП «Черемоський»

ВІДДІЛИКласівПорядківРодинРодівВидів
PROTOSTELIOMYCOTA11111
MYXOMYCOTA1441012
ASCOMYCOTA5142856102
BASIDIOMYCOTA5144091184
УСЬОГО (2022РІК):123377171322

 

Крім фонових, на території Національного природного парку «Черемоський» та прилеглій території  нами виявлено 9 рідкісних для України і Європи видів грибів, 4 з яких занесені до «Червоної книги України»: Lactarius lignyotus Fr., Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer, Catathelasma imperiale (Quél.) Singer., Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire.

 П’ять інших видів, за попередніми даними, дуже рідкісні не лише в Україні, а й у Європі. Зокрема, Gymnopilus luteofolius (Peck) Singer – Північноамериканський вид, перша знахідка в Центральній і Східній Європі (за даними GBIF - the Global Biodiversity Information Facility). Lycoperdon flavotinctum Bowerman – теж відомий з небагатьох знахідок в Північній Америці;  Clavaria zollingeri Lév – перша знахідка в Україні;  Hericium flagellum (Scop.) Pers. та  Boletopsis leucomelaena (Pers.) Fayod – рідкісні і в Україні, і в Європі.