Рельєф НПП «Черемоський» характеризується різноманітністю морфологічних форм і генетичних типів формування. Як один із фундаментальних складових частин природних ландшафтів, рельєф відіграє провідну роль у створенні особливих і неповторних рис природно-територіальних комплексів на території парку, надаючи їм естетичного та рекреаційного значення.
За фізико-географічним районуванням переважна більшість території парку знаходиться в межах Рахівсько-Чивчинської та Полонинсько-Чорногірської областей Українських Карпат, частина земель, що ввійшла до складу без вилучення розташована в Зовнішньокарпатській області.
Основними елементами рельєфу земель, що ввійшли до складу НПП «Черемоський» з вилученням є субмеридіальні хребти Яровиця – Томнатик з абсолютною висотою 1574 м н.р.м. (г. Яровиця) та Чорний Діл – Жупани (найвища відмітка – 1480 м н.р.м.), які розділяють від сусідніх хребтів глибокі долини річок Перкалаб та Сарата з їх численними протоками. Найнижча відмітка національного парку в місці злиття двох вказаних річок та утворення Білого Черемошу – 947 м н.р.м., що свідчить про середньогірний характер рельєфу. НПП «Черемоський» розташований в діапазоні висот 947-1574 м н.р.м.
Рельєф правобережжя р. Сарата включно з пасмом Яровиця - Томнатик має м'який характер контурів, спричинений формуванням у флішових відкладах. Переважають схили різної стрімкості (5-15°), меншої у гребеневих частинах відрогів макросхилу, більшої в долинах бічних притоків. Ближче до гребеня стрімкість збільшується в цілому до 15-20°, але урвища відсутні. У вершинних частинах пасма збереглись давні поверхні вирівнювання, де переважаючими є відмітки 1480-1565 м, а коливання рівня гребеня не перевищує 80-100 м. Рельєф тут має вирівняно-випуклу форму.
Аналогічним є рельєф пасма Чорний Діл - Жупани, розділеного сідловиною верхів'їв р. Сарата. Тут теж добре збереглись давні платоподібні ділянки з мінімальними ухилами, однак загальний горбисто-хвилястий вигляд порушується гостроверхими стрімчаковими вершинами карбонатних кліпенів, найвиразнішими у вершинах Великого каменя (1453,6 м), Молочнобратського карстового масиву (1475 м), Сарати (1298 м). На тлі схилів вирізняються окремі потужні брили-відторженці, скельні вияди гравелітів. Самі схили стрімкіші - до 30-35°, місцями переходять в осипні урвища до 45-55° по північних схилах пасма Чорний діл поблизу поселення Перкалаб.