На хуторі Сарата на однойменній річці, що є одним із витоків Білого Черемошу, збереглися залишки греблі-гамованки. Використовувалися такі гідротехнічні споруди на карпатських річках для сплаву деревини з другої половини ХІХ століття до 70-их років ХХ ст.
Зі зрубаних дерев’яних кругляків збивали пліт, який за течією річки Саратою, Білим Черемошем, Черемошем та Прутом сплавлявся аж до Чернівців. Робота бокораша (так називалася професія плотогона) на дарабі була надзвичайно складна та ризикована. Проте й оцінювалася високо. Наприклад, за одноразовий сплав від Яловичори до кінцевого пункту в м. Чернівці керманич міг отримати зарплату, рівноцінну вартості корови. На той час це були великі гроші.
Тому, незважаючи на небезпеку, чоловіки бралися за цю складну роботу, щоб забезпечувати свої родини. Гамованка на р. Сарата була однією з найкраще збережених. Мабуть тому з жовтня 2013 року зовнішньо-економічна асоціація «Новосвіт» розпочала роботи з відновлення греблі Сарата з метою використання її для мінігідроелектростанції. У майбутньому планується відновлення також інших гамованок та будівництво в басейні Черемошу 25 гідроелектростанцій.
