Еколого-туристичний маршрут «Стежками вітряних хребтів»

• Складність

  середня

• Протяжність

  34,5 км

• Тривалість

  2 доби

• ПУНКТ 1. Село Шепіт. Початок маршруту

  

  Село засновано на березі річки Сучава. При в’їзді у центрі села розташований гарний водоспад Сучавський Гук. Справжнім шедевром дерев’яного зодчества у с. Шепіт є Свято Іллінська церква, що розташована на пагорбі в північній частині села. Збудована у 1898 році намісці старої Успенської церкви, що була зведена у 1763 році на честь 60-річчя правління цісаря Франца Йосифа.

  Церква Свято-Іллінська є вдалим поєднанням характерної для Буковини традиційної архітектури однокупольного храму та панівної наприкінці ХІХ століття архітектур і модерну. Всередині церкви знаходиться цісарський трон – унікальний витвір мистецтва, який при розпаді Австрійської імперії у 1918 році не забрали у Відень. До складу ансамблю Іллінської церкви входить також двоярусна каркасна дзвіниця з главкою, що повторює своєю формою купол церкви.

  З центру села Шепіт, відійшовши трохи по центральній дорозі в бік прикордонної застави, ми повертаємо праворуч, на південний захід. Основна дорога веде на південь до Румунії, у село Ізвореле Сучевей.

  Ґрунтова дорога поведе нас уздовж прикордонної огорожі понад лівим берегом річки Кобилорка, а далі її притоки – до перевалу Семенчук (1405 м). Від центру села дорогою до перевалу, – приблизно 12 км.

  Перевал знаходиться на розлогій полонині. З нього відкриваються мальовничі гірські хребти Східних Карпат України та Румунії. Ми ж повертаємо доброю ґрунтовою дорогою у північному напрямі. Від перевалу Семенчук до гори Томнатик 3,5 км. По дорозі натрапляємо на групу мальовничих каменів, що вивищуються на декілька метрів над трав’яною рослинністю полонини. Продовживши шлях далі вздовж кордону у загальному західному напрямку, можна потрапити до найпівденнішого села Гуцульщини — Сарати.

   

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 2. Гора Томнатик

  

  Висота гори – 1565 м. Піднявшись на цю гору нашому зору відкривається багато мальовничих гірських пейзажів та цінних ландшафтних комплексів Мармароського масиву Карпатської гірської системи. Із західної сторони гори відкриваються прекрасні краєвиди на гірські вершини, на яких навіть влітку можна побачити сніговий покрив. На вершині гори Томнатик розташована покинута база радянської ППО «ПАМІР» (1950-1995 рр.). Ця радіолокаційна військова станція була створена в колишньому СРСР для точності визначення кута місця і висоти цілі в небі. В найбільшому із куполів донині збереглася радіолокаційна антена «П-14 ЛЄНА». Ще півстоліття тому вона була цілком таємним чудом техніки, але і зараз принцип роботи самої РЛС вважається державною таємницею. До нашого часу тут збереглися казарма військової частини й залишки різних інженерних споруд. Але найбільш вражають білосніжні велетенські куполи колишніх радарів, які нагадують фантастичних розмірів м’ячі на вершині гори або ще більш схожі на космічну станцію прибульців з інших планет.

   

   

  Переглянути на карті

• ДЕНЬ 2. ПУНКТ 3. Гора Яровиця

  

  Найвища вершина Чернівецької області і Буковинських Карпат (1587м), на вершині якої встановлено хрест, який символізує Буковинське віче — народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в м. Чернівці Українським крайовим комітетом, де було проголошено воз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».

  Пройшовши ще приблизно 3 км стежкою вздовж межі лісу, опускаючись у сідловину до ще однієї вершини Яловичорських гір (1445 метрів), від березня до вересня туристи можуть милуватись різнобарвним цвітінням полонин та відчути аромат альпійської рослинності. Протягом березня-квітня тут можна спостерігати масове цвітіння шафрану Гейфеля та підсніжника звичайного.

  Далі дорогою через 2,5 кілометри, спускаємось до русла потоку Дідча-Вершідь. Рухаючись уздовж нього за течією, через 2 кілометри, підходимо до крайніх хат невеличкого села. Подолавши відстань від г. Томнатик приблизно 11 кілометрів, добираємось до с. Верхній Ялівець.

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 4. Село Верхній Ялівець

  

  В центрі села є обладнані місця для відпочинку туристів, окультурене дерев’яною спорудою джерело та відреставрована в гуцульському стилі каплиця. Тут можна також гарно відпочити, купити все необхідне в невеличкому магазинчику та навіть залишитися переночувати, оскільки тут є приватні садиби, де місцеві мешканці займаються зеленим туризмом.

   

• ПУНКТ 5. Перевал Джогуль

  

  Джогуль – перевал в Українських Карпатах, в масиві Яловичорських гір.

  Висота перевалу — 1160 м. Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з’єднує села Шепіт і Верхній Ялівець. Тут прокладений автомобільний шлях без твердого покриття (ґрунтова дорога), з багатьма крутими і місцями стрімкими серпантинами. Джогуль вважається перевалом п’ятої категорії складності. З перевалу відкриваються чудові краєвиди у напрямку села Шепіт та Румунії.

• ПУНКТ 6. Село Шепіт-кінець маршруту.