Еколого-туристичний маршрут «Стежками вітряних хребтів»

• Складність

  середня

• Протяжність

  34,5 км

• Тривалість

  2 доби

• ПУНКТ 1. Село Шепіт

  

  Проїхавши маршрутом Путила – Селятин, доїхавши до мальовничого села Шепіт розпочинаємо нашу подорож.

  Село засновано на березі річки Сучава. При в’їзді, у центрі села розташований гарний водоспад Сучавський Гук.

  Справжнім шедевром дерев’яного зодчества у селі Шепіт є Свято Іллінська церква, що розташована на пагорбі в північній частині села. Збудована у 1898 році намісці старої Успенської церкви, що була зведена у 1763 році на честь 60-річчя правління цісаря Франца Йосифа. Церква Святого Іллі є вдалим поєднанням характерної для Буковини традиційної архітектури однокупольного храму та панівної наприкінці ХІХ століття архітектур і модерну. Всередині церкви знаходиться цісарський трон – унікальний витвір мистецтва, який при розпаді Австрійської імперії у 1918 році не забрали у Відень. 

  З центру села Шепіт, відійшовши трохи по центральній дорозі в бік прикордонної застави, ми повертаємо праворуч, на південний захід. Основна дорога веде на південь до Румунії, у село Ізвореле Сучевей.

  Дорога поведе нас уздовж прикордонної огорожі понад лівим берегом річки Кобилорка, а далі її притоки – до перевалу Семенчук (1405 м).

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 2. Перевал Семенчук

  

  Перевал знаходиться на розлогій полонині. З нього відкриваються мальовничі гірські хребти Східних Карпат України та Румунії.

  Далі ми прямуємо від перевалу Семенчук до гори Томнатик.

  Продовживши шлях далі вздовж кордону у загальному західному напрямку, можна потрапити до найпівденнішого села Гуцульщини — Сарата.

   

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 3. Гора Томнатик

  

  Висота гори – 1565,3 м.

  Піднявшись на вершину, нам відкривається багато мальовничих гірських пейзажів та цінних ландшафтних комплексів Мармароського масиву Карпатської гірської системи. Із західної сторони гори відкриваються прекрасні краєвиди на гірські вершини, на яких навіть влітку можна побачити сніговий покрив.

  На вершині гори Томнатик розташована покинута база радянської ППО «Памір». Ця радіолокаційна військова станція була створена в колишньому СРСР для точності визначення кута місця і висоти цілі в небі. В найбільшому із куполів донині збереглася радіолокаційна антена «П-14 Лєна». Ще півстоліття тому вона була цілком таємним чудом техніки, але і зараз принцип роботи самої РЛС вважається державною таємницею. До нашого часу тут збереглися казарма військової частини й залишки різних інженерних споруд.

  Але найбільш вражають білосніжні велетенські куполи колишніх радарів,які  справляють враження фрагменту неземної цивілізації або принаймні обсерваторії.

  Тут під покриттям куполів заплановано зробити привал на ночівлю в наметах.

  Переглянути на карті

• ДЕНЬ 2. Гора Яровиця

  

  Найвища вершина Чернівецької області і Буковинських Карпат (1586,9 м), на вершині якої встановлено хрест, який символізує Буковинське віче — народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в місті Чернівці Українським крайовим комітетом, де було проголошено воз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».

  Пройшовши ще приблизно 3 км стежкою вздовж межі лісу, опускаючись у сідловину, від березня до вересня туристи можуть милуватись різнобарвним цвітінням полонин та відчути аромат альпійської рослинності. 

  Далі дорогою через 2,5 кілометри, спускаємось до русла потоку Дідча-Вершідь. Рухаючись уздовж нього за течією, підходимо до крайніх хат невеличкого села.

  Подолавши відстань від гори Томнатик, добираємось до села Верхній Яловець.

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 5. Село Верхній Яловець

  

  В центрі села є обладнані місця для відпочинку туристів, окультурене дерев’яною спорудою джерело та відреставрована в гуцульському стилі каплиця.

  Тут можна також гарно відпочити, купити все необхідне в невеличкому магазинчику та навіть залишитися переночувати, оскільки тут є приватні садиби, де місцеві мешканці займаються зеленим туризмом.

  Переглянути на карті

• ПУНКТ 6. Перевал Джогуль

  

  Джогуль – перевал в Українських Карпатах, в масиві Яловичорських гір.

  Висота перевалу — 1160 м. Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з’єднує села Шепіт і Верхній Яловець.

  Тут прокладений автомобільний шлях без твердого покриття (ґрунтова дорога), з багатьма крутими і місцями стрімкими серпантинами. Джогуль вважається перевалом п’ятої категорії складності.

  З перевалу відкриваються чудові краєвиди у напрямку села Шепіт та Румунії.

• ПУНКТ 7. Село Шепіт

  

  Мальовниче та старовине село Шепіт так і манить своєю автентичністю та красою.

  Саме тут і завершується наш маршрут.

  Переглянути на карті