Сьогодні поговоримо про те, як заселялася Гуцульщина.
Заселення Гуцульщини — це багатовіковий процес, тісно пов’язаний із природними багатствами Карпат.
Одними з перших осередків життя стали місця біля соляних джерел і солеварних промислів. Уже в Х–ХІІ ст. поблизу Уторопів, Косова, Пістиня, Печеніжина, Березова, Кутів та Стопчатова існували соляні жупи, а сіль звідси розвозили по всій Русі. Саме вона приваблювала людей і ставала основою для перших поселень.
Не менш важливу роль відігравали полонини — багаті гірські пасовища, які давали можливість розвивати господарство. Оселі виникали вздовж річок Пруту, Рибниці, Лючі, Черемошу та Тиси, а найдавніші села ставали осередками для появи нових поселень.
Основними поселенцями Гуцульщини були селяни — люди, які шукали свободи й можливості жити в гармонії з природою.
Верхів’я Тиси були заселені ще з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки бронзової доби та стародавні торгові шляхи - очевидно, уже тоді вздовж Тиси пролягав піший торговий шлях з історичного Закарпаття до Подністровʼя і Подніпровʼя. Тут формувалося слов’янське населення, зокрема білих хорватів, а згодом край став домом для різних народів, зберігши свою унікальну гуцульську ідентичність.
Історія Гуцульщини — це історія людей, гір і річок, які разом творили особливий світ поміж Карпатських вершин.
Інформацію взято з навчального посібника «Історія Гуцульщини», автор Володимир Грабовецький.
Фото матеріали: альбом «Гуцульщина - Перлина Українських Карпат».
