Сьогодні поговоримо про походження назв населених пунктів.
Дослідження походження назв населених пунктів Гуцульщини — справа складна, але надзвичайно пізнавальна. Більшість топонімів формувалися під впливом природи, рельєфу та способу життя мешканців гір.
Частина назв відображає особливості розташування або характер місцевості: Старий Косів, Старі Кути, Кути, Перехресне, Довгопілля, Криворівня. Наприклад, Перехресне отримало назву через розташування на перехресті доріг. Значна кількість сіл пов’язана з річками та потоками — Розтоки, Чорна Тиса, Білий Потік, Бистрець, Усть-Чорна.
Деякі виникли безпосередньо від назв річок: Печеніжин — від Печеніги, Дитинець — від однойменної притоки Путилки, Селєтин — від річки Селєтин.
Чимало назв походять від рослинного та тваринного світу: Яблуниця, Ясенів, Березів, Вербовець, Кваси, Ясіня, Соколівка, Дземброня, Конятин. Це свідчить про тісний зв’язок людей із довкіллям. Окремі назви мають історичне чи особове походження — Микуличин пов’язують з іменем Микули.
Є й топоніми, що виникли завдяки природним ресурсам. Так, Кваси названі від «квасної води», а Буркут — від слова, яким позначали мінеральне джерело.
Назви міст також мають кілька версій:
- Косів пов’язують із птахом косом або боярином Косичем.
- Кути — з розташуванням між горами і Черемошем.
- Надвірна — із поселенням «на дворі» біля Пнівського замку.
- Вижниця — ймовірно, від слова «вижній» (верхній).
Попри різні гіпотези, більшість назв мають місцеве, слов’янське коріння. Вони зберігають у собі пам’ять про природу, історію та людей, які століттями творили цей край поміж гір.
Інформацію та фото взято з навчального посібника «Історія Гуцульщини», автор Володимир Грабовецький.
