«Свинська барабуля» – трюфель, та не той…

Цікавою знахідкою поділився з науковцями  нашого парку Путильський селищний голова – Іван Петрович Повідаш.

Принесений ним, схожий на величеньку картоплину, організм (нагадаю для тих, хто забув:  гриби – не рослини) - це  трюфель, але не той – не п’ємонтський, що коштує скажених грошей на аукціонах, а наш, місцевий, який не дотягує до свого далекого родича ні за смаковими якостями, ні – відповідно - за ціною.

Назва його -Трюфель білий, або хойроміцес жилкуватий, латиною - Choiromyces meandriformis Vittad., з родини Трюфелеві (Tuberaceae).  На Путильщині цей гриб називають «свинська барабуля» через привабливість його для диких свиней, які знаходять його по запаху, навіть під шаром грунту та лісової підстилки  товщиною до 10-15 сантиметрів.

Широко поширений в Європі, відомий з наступних країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Данія, Литва, Люксембург , Польща, росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Україна, Чехія, Швейцарія, Швеція. Проте, досить рідкісний по всьому ареалу: внесений до Червоної книги Німеччини (під серйозною загрозою зникнення), Данії, Литви (зникаючий), Болгарії, Польщі (рідкісний), Швейцарії (близький до вразливого).

В Україні відомий, здебільшого, з соцмереж та преси – через ажіотаж, спричинений його періодичними знахідками та наївними надіями аматорів заробити на його продажу. Теж рідкісний, хоча до Червоної книги й не занесений.

Цей екземпляр – перша офіційно зафіксована знахідка трюфеля білого на Путильщині!

Відноситься до їстівних грибів 4-ї категорії, або до умовно їстівних. У деяких країнах (Німеччині, росії, Швеції, Угорщині) вважається делікатесним їстівним грибом. В Іспанії, Франції та Італії вважається, навпаки, отруйним грибом, що викликає шлунково-кишкове отруєння. В Іспанії  занесений в список видів, продаж яких заборонено. В нашому ж краї смачних грибів вистачає і без таких трюфелів, тож нехай ними ласують дикі кабанчики! Для грибарів же такі знахідки становлять лише спортивний та науковий інтерес.

Тож дякуємо Івану Петровичу за внесок в науку – знайдений ним екземпляр Choiromyces meandriformis  посяде належне місце в Фунгарії НПП «Черемоський».