Історія села Киселиці тісно пов’язана з постаттю видатного духовного діяча – Авксентія Мироновича Вознюка. Його життєвим дороговказом були слова: «З Богом усюди, а Він допоможе!»
Народився майбутній священник 27 (за іншими даними – 13) лютого 1916 року в селі Залісці на Тернопільщині у великій родині хліборобів, де в період між двома війнами зросло десятеро дітей.
У березні 1947 року отець Авксентій прибув на парафію у гуцульське село Киселиці, яке відтоді й до кінця життя вважав своїм рідним домом. Тут він служив понад 64 роки, був настоятелем Свято-Троїцької церкви в Киселиці та Свято-Дмитрівської церкви у Дихтинці. До нього люди приходили з різних куточків за молитвою, благословенням і порадою.
За час священицького служіння був удостоєний найвищих церковних нагород: мітри, звання протоієрея, двох хрестів з прикрасами та інших відзнак.
Під час Другої світової війни ледь не загинув – врятувався завдяки образку, який показав німцеві під час розстрілу. За участь у війні отримав численні державні нагороди.
Саме з ініціативи отця Авксентія вперше на Путильщині біля освітнього закладу – Киселицького ліцею – була зведена капличка.
Продовжує родинну справу і його син – Володимир Вознюк, знаний письменник, краєзнавець, громадський діяч та багаторічний директор Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
Інформацію та фото надав Олександр Шкурідін - краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, голова ГО « Інститут громад».
