«… Я крихту кохання у тебе благаю.
Невже в тебе серце із камінця?!»
Кам'яна Багачка (інші назви — Закам'яніла Багачка, Зачарована Скеля) — скеля у Покутсько-Буковинських Карпатах. Розташована в с. Усть-Путила, біля впадіння р. Бісків у р. Путилку (права притока р. Черемош).
Кам'яна Багачка - геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Туристів вона притягує своєю суворістю й величністю, місцевим жителям нагадує давню легенду, згідно якої, в незапам’ятні часи, трапилася на цьому місці дивовижна історія. Дуже багата, але жадібна і жорстока поміщиця відмовила в шматку хліба бідній і немічній старій жінці і, вирішивши ще й познущатися над нещасною, кинула в неї камінь. Дивуючись злості й жорстокості поміщиці, жебрачка гнівно сказала багачці: «А нехай би ти сама скам’яніла!» – І та в ту ж мить багачка обернулася в скелю, яку ми бачимо на цьому місці донині.
Скеля являє собою геологічну споруду з відносною висотою 25 м (максимальною — майже 30 м), шириною в основі до 12 м, площею – 0.1 га. Вона має пірамідальну форму (причина цьому - вивітрювання) і нагадує постать людини, а точніше – суворої жінки. Ця споруда - рідкісний випадок форми вивітрювання і утворилася вона внаслідок вітрової ерозії пісковиків палеогенового періоду(приблизно 45 млн. років тому).
Австрійські колоністи називали скелю «Єпископ» бо вершина скелі нагадувала їм єпископську корону.
Про цю скелю Сидір Воробкевич – буковинський священик, композитор і поет – написав баладу «Скам’яніла багачка».
Входить до списку 100 природних чудес природи України.
Щоб побачити цю дивовижну пам’ятку природи України, на відпочинок в Буковинські Карпати приїжджають туристи з усієї країни і навіть іноземці. І це не дивно – така природна фантастика варта того, щоб її побачити, саме завдяки таким місцям хочеться вірити, що колись наш світ був місцем казковим, в якому добро перемагало зло, а жадібність, жорстокість та інші погані якості людини каралися справедливими і мудрими чарівниками.
