Вперше Селятин згадується в грамоті молдавського князя Штефана III 13 березня 1490 року. Згідно з документом, він був подарований Путнянському монастирю, а селяни мусили виконувати повинності. По суті, це найдавніший населений пункт Путильщини, про який є згадка з офіційних джерел.
З 1850 року, в межах Радівецького повіту, куди входила громада Селятина, існувало два судових повіти з центрами в Радівцях і Солці. А вже в 1888 році був створений третій судовий повіт – Селятинський. Він включав у себе громади Селятин, Шепіт, Стража.
В часи Австро-Угорської доби Селятин був розвиненим населеним пунктом, де функціонувала велика кількість об’єктів інфраструктури та працювало чимало приватних комерційних структур.
У післявоєнні роки, через те, що в 1944 році Путилу було практично знищено, районний центр до 1947 року розміщувався у Селятині. Саме тут діяли всі районні структури.Церква Різдва Богородиці збудована в 1831 році без жодного цвяха. Поруч з нею стоїть двоярусна дерев’яна дзвіниця на підмурку, зведена ще в 1823 році коштом парафіян.
Греко-католицька церква Святого Рівноапостольного Володимира побудована у 1846 (за іншими даними — в 1848) році. За радянської влади вона не функціонувала: у різний час тут були колгоспний склад та спортзал середньої школи.
Інформацію та фото для публікації надав Олександр Шкурідін - краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, голова ГО «Інститут громад».
