Опис: трав’яна бульбоцибулинна рослина 40–120 см заввишки. Стеблових листків 4–6. Суцвіття — однобічний короткий колос (7–11 см завдовжки) з 5 (3)–12 (14) квіток. Оцвітина 25–35 мм завдовжки та 30–40 мм завширшки, пурпурово-лілового кольору. Частинки оцвітини овальні, дещо перекриваються, внизу зростаються у коротку, трохи вигнуту трубку, що сидить в обгортці з двох ланцетних приквіток з нижніми вузькоплівчастими краями. Плід тристулкова обернено-яйцеподібна багатонасінна коробочка. Насінини плескуваті, овальні, крилаті, 4–6 мм завдовжки, коричневі.
Коли квітне: в червні – серпні, плодоносить у вересні – жовтні. Поновлюється вегетативно та насінням.
У легендах: франкійці носили цибулини гладіолусу на грудях, вважаючи, що такий амулет допоможе їм здобути перемогу у поєдинку та уникнути загибелі.
Давньоримські легенди свідчать про те, що в цій квітці прихована магічна сила, яка оберігає людей від бід та смутку.
Охорона: заборонено розорювання лук, проведення меліоративних робіт, збирання рослин.
На території НПП «Черемоський» вид зростає в межах заболочених і вологих лук комплексної пам’ятки природи «Жупани»
