5 червня учасникам випала нагода побувати на території НПП «Черемоський» — зокрема, відвідати гору Томнатик із відомою радіолокаційною станцією «Памір».

Науковцям було представлено наші рекреаційні об’єкти, розкрито унікальність природної та культурної спадщини, а також спільно обговорено шляхи її збереження і розвитку сталого туризму.

Сприятлива погода створила чудові умови для насиченого дня, а змістовні розмови та активні обговорення підкреслили значущість нашої спільної роботи. Захід відбувся на високому рівні — змістовно, продуктивно та з гарною атмосферою.

Дякуємо всім учасникам за активність та натхнення!

Підзахаричі – відоме село на всю Гуцульщину, розкинулося уздовж правого берега річки Черемош, попід горами, розташоване на відстані 33 км від районного центру - селища Путила. Воно славиться тим, що тут функціонує п'ять музеїв, серед яких – музей етнографії та краєзнавства Гуцульщини. Вперше на території колишнього Путильського району, саме у цьому селі почав діяти осередок сільського туризму, який започаткувала у своїй оселі Фрозина Том'юк разом зі своєю родиною.

Практично до кінця ХХ століття до будівництва дороги з Кутів до Розток сполучення села з зовнішнім світом влітку здійснювалося через перевал Німчич. А в зимовий період Підзахаричі майже на півроку залишалися відрізаними від цивілізації. Це сприяло збереженню в селі старих народних традицій та місцевого гуцульського колориту. Майже всі мешканці села і сьогодні ходять у вишиванках, тут справляються колоритні весілля, а кожна хата фактично є творчою майстернею чи музеєм, а кожна сім’я – родинною школою мистецтв. Відрізняються й мешканці Підзахаричів й почуттям гумору: полюбляють жарти, люблять підбадьорювати власними гуморесками, примовками, завдяки чому село отримало славу «Гуцульського Габрова».

В цьому маленькому селі діють 5 музеїв народних ремесел, найцінніший з яких – музей мистецьких робіт народної майстрині – художниці Ксенії Колотило. В центрі Підзахаричів розташований музей етнографії та краєзнавства Гуцульщини, в якому представлені предмети старовини, писанкарства, вишивки, різблярства.

Поруч з музеєм встановлений своєрідний дерев’яний пам’ятник – «гарчику»-велетню, який вже встиг стати символом села. Гарчиком на Гуцульщині називають деревяну посудину, яка нагадує величезну кружку, що слугує для зберігання кисломолочного напою – гуслянки. Починаючи з 2001 року в останні вихідні вересня Підзахаричі перетворюються на центр паломництва цінителів гуцульських традицій не лише Буковинської Гуцульщини, а й усього гуцульського регіону України і, навіть, Румунії. Тут в музеї етнографії та навколо гігантського дерев’яного гарчика відбувався щорічний етнографічний гуцульський фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик» – свято національної культури, етнічних традицій та ремесел. Воно проводилось з метою сприяння розвитку сільського туризму, популяризації унікальних природних ресурсів краю та об’єктів його історико-культурної спадщини, відродження та примноження національних звичаїв гуцулів, пошуку молодих талантів.

З ранку до вечора на фестивалі лунала традиційна гуцульська музика, численні фольклорні колективи показували свою майстерність, а гості фестивалю пробували свої сили у ремісництві, різблярстві, розкрашенні писанки. Серед юних гуцулочок проводився конкурс «Гуцульська Чічка» («чічка» на місцевому діалекті означає «квітка»), де молоді квіточки змагаються на гідність, талант, кмітливість та інші якості господині.

Поруч з музеєм та «гарчиком»-гігантом – криниця-журавель, а стежка, що веде вгору, приведе нас до церкви Святого Василя. Дерев’яна церква і дзвіниця побудовані у 1876 році. Церква Святого Василя в Підзахаричі - культова пам`ятка Чернівецької області. Вона є головним духовним центром для всього села.

Інформацію та фото взято з Інтернету.

З нагоди Дня довкілля учні Путильського ліцею ім.Ю.Федьковича взяли участь у пізнавальній екскурсії до НПП "Черемоський". Захід був спрямований на формування екологічної свідомості, любові до природи та відповідального ставлення до навколишнього середовища.

Під час екскурсії школярі ознайомилися з процесами сортування та переробки сміття, дізналися про важливість зменшення відходів у повсякденному житті та навчилися простим крокам для збереження природи.

Фахівці провели цікаву інтерактивну бесіду про біорозкладні матеріали та розповіли, як правильне поводження з відходами допомагає зберегти життя тваринам і рослинам.

Особливу увагу приділили дослідженню флори та фауни: учні мали змогу дослідити різноманітні види рослин, поспостерігати за комахами у природному середовищі та ознайомитися з біорізноманіттям національного парку. Діти активно ставили запитання, фотографували різні види та брали участь у міні-дослідженнях.

Такі події є важливими кроками на шляху до формування екологічної культури молоді та збереження нашої планети для майбутніх поколінь.

Щиро вдячні Франкфуртському зоологічному товариству за можливість проводити різноманітні дослідження природи з дітьми!

Велика вдячність Центр розвитку громад. Ідея. Дія. Результат. за підтримку підростаючого покоління та наданий інвентар для цікавих заходів.

4 червня у стінах Путильської селищної ради відбулося відкриття, пленарне та секційні засідання конференції, яка зібрала (очно та дистанційно) близько 40 учасників з різних куточків України. Учасники мали змогу представити результати досліджень флори, фауни, геологічних об’єктів, методів моніторингу біорізноманіття та екологічної освіти. Під час пленарних і секційних засідань прозвучали надзвичайно змістовні та актуальні виступи, зокрема від науковцівЧНУ ім. Ю. Федьковича, Інституту ботаніки НАН України, Київського зоопарку, Товариства охорони птахів України, НПП «Черемоський» та багатьох інших.

Окрім доповідей, перший день конференції подарував нам нові знайомства, жваві обговорення, теплу атмосферу й натхнення для подальших досліджень.

Вже сьогодні учасники вирушать на виїзну екскурсію територією Національного природного парку «Черемоський».