Разом з вихованцями гуртка «Екологічне краєзнавство» провели пізнавальну екоакцію, присвячену підгодівлі птахів та спостереженню за їхньою поведінкою в природі.
Під час заходу діти дізналися, чому навіть із приходом весни птахи ще потребують додаткової підгодівлі, які корми для них є безпечними та корисними, а також як правильно розміщувати годівнички. Оглянули встановлені годівнички, поповнили їх кормом та поспостерігали за пернатими мешканцями.
Особливу зацікавленість у дітей викликали весняні спостереження: учні вчилися помічати перших активних птахів, визначати їх за зовнішнім виглядом і поведінкою та фіксувати свої спостереження.
Такі природоохоронні заходи допомагають формувати у дітей дбайливе ставлення до природи та розуміння важливості допомоги птахам у перехідний весняний період.
На території НПП «Черемоський» мешкає один із найвеличніших мешканців карпатських лісів — бурий ведмідь. Це найбільший наземний хижак України та важлива складова природних екосистем гір.
Ведмідь надає перевагу важкодоступним, густим лісам і гірським схилам, де може спокійно знаходити їжу та облаштовувати барлоги. Попри репутацію хижака, бурий ведмідь є всеїдною твариною: його раціон складається з ягід, плодів, горіхів, коріння рослин, комах, меду, а іноді й дрібних тварин.
Ці тварини ведуть обережний і переважно самітній спосіб життя, тому зустріти їх у природі досить складно. З настанням холодів ведмеді впадають у зимову сплячку, яка може тривати кілька місяців.
Збереження природних лісів Карпат є надзвичайно важливим для існування бурого ведмедя. Саме такі території, як Національний природний парк «Черемоський», відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття та забезпечують безпечне середовище для життя цих могутніх тварин.
Бережімо природу Карпат разом!
ГУЦУЛЬЩИНА В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (ІХ- ПЕРША ПОЛОВИНА XVII ст.)
Сьогодні поговоримо про соціально-економічні відносини в селах і містах Гуцульщини. Частина 1.
У IX–XI ст. територія Гуцульщини входила до складу Київської Русі, а згодом до Галицько-Волинського князівства. У XIV ст. край опинився під владою Польщі, Угорщини та Молдавії, що зумовило складний адміністративний поділ і посилення феодального гніту.
Галицька частина належала до Руського воєводства, Закарпатська — до Марамароського комітату, а Буковинська — до Чернівецького повіту Молдавського князівства. Попри це, гірські умови зберігали певну автономність життя гуцулів.
Основою господарства було тваринництво — передусім вівчарство. Через відсутність фільваркової системи панщина тут не набула такого поширення, як у рівнинних районах. Селяни сплачували податки натурою: худобою, медом, хутром, сіллю, а також виконували лісові повинності.
Поселення виникали вздовж Пруту, Черемошу та Тиси. Серед найдавніших осередків — Косів, Делятин, Печеніжин, Ясіня. Великі міста не сформувалися — переважали невеликі містечка з торгами та ярмарками.
Гірський характер краю визначив і спосіб життя: полонинське господарювання, громади з власним самоврядуванням та збереження давнього «руського права», яке поступово витіснялося польським законодавством.
Інформацію та фото взято з навчального посібника «Історія Гуцульщини», автор Володимир Грабовецький.
З приходом весни учні цікавляться змінами та досліджують природу. Під час заняття вихованці гуртка «Екологічне краєзнавство» спостерігали , які зміни відбуваються у природі з приходом весни: що запускає пробудження природи, які з’являються перші рослини, як активізуються тварини та повертаються перелітні птахи, які є харчові ланцюги навесні.
Практична частина відбулася на природі у форматі екологічного спостереження. Учні уважно досліджували навколишнє середовище, звертаючи увагу на ознаки пробудження природи — перші паростки рослин, звуки птахів, сліди тварин та інші сезонні зміни.
Під час спостережень учасники заняття робили записи у польових щоденниках, фіксуючи свої спостереження, цікаві факти та природні явища. Така форма роботи допомагає дітям розвивати дослідницькі навички, уважність та краще розуміти процеси, що відбуваються у природі.
Природа прокидається — і разом з нею пробуджується цікавість до її пізнання!
5 березня світ відзначає день, що нагадує про важливість ощадливого використання енергії та відповідального ставлення до природних ресурсів.
Енергоефективність починається з простих речей: вимикати світло, коли воно не потрібне; обирати енергоощадні лампи; утеплювати приміщення; свідомо споживати тепло й електроенергію.
Маленькі зміни у щоденних звичках кожного з нас у підсумку дають великий результат для природи.
Бережімо ресурси сьогодні — щоб зберегти красу Карпат для майбутніх поколінь!
Працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Черемоський» проведено плановий рейдовий захід з метою запобігання порушенням природоохоронного законодавства та забезпечення дотримання режиму охорони території Парку.
Під час рейду здійснено патрулювання території, перевірено місця можливого виникнення порушень в межах об’єкту природно-заповідного фонду.
За результатами проведеного заходу порушень природоохоронного законодавства не виявлено.
Подібні рейдові заходи проводяться на постійній основі з метою збереження природних комплексів та біорізноманіття території парку!
Засідання провів в. о. директора Парку, який підбив підсумки роботи за 2025 рік та окреслив ключові досягнення у природоохоронній, еколого-освітній та туристичній діяльності. Окрему увагу було приділено пріоритетним завданням і планам розвитку на 2026 рік.
Катерина Сахневич та Сергій Підмогильний, які є представниками ФЗТ - презентували туристичні дестинації навколо Парку та оголосили про початок розробки мапи туристичної дестинації, що сприятиме систематизації маршрутів і розвитку екотуризму.
Також члени ради обговорили організаційні питання функціонування екологічного табору для дітей у 2026 році, зокрема формат роботи, безпекові аспекти та освітнє наповнення програми.
Проведення координаційної ради стало важливим кроком у плануванні діяльності Парку на поточний рік та зміцненні партнерської співпраці задля збереження природної спадщини Карпатського регіону!
У період з 16 по 27 лютого 2026 року працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду Національного природного парку «Черемоський» проведено щорічну таксацію диких тварин на території Парку.
Облікові роботи здійснювалися маршрутним методом із використанням обліку слідів тварин на сніговому покриві та візуальних спостережень у місцях їх перебування.
Метою проведення таксації є визначення чисельності диких тварин та отримання актуальної інформації для подальшого здійснення природоохоронних заходів і моніторингу стану фауни на території Парку.
Проведення подібних заходів є важливою складовою системної роботи Парку, спрямованої на збереження та відтворення природних комплексів і біорізноманіття Українських Карпат!
