Слід відзначити, що в Українських Карпатах, зокрема, й на Путильщині, склалися багатовікові традиції шанобливого відношення до природних водних джерел як мінеральних, так і прісних вод.
Карпатський регіон в Україні відноситься до найзабезпеченішого водними ресурсами і з найбільшим поширенням тут природних водних джерел різних типів (за характером і місцем виходу, хімічним складом, режимом, величиною дебіту тощо). Багато з них знаходяться на природно-заповідних територіях. Однак, наявні систематичні дослідження природних водних джерел оконтурені – поки що – лише межами Карпатського та Вижницького національних природних парків (Кравчинський, 2019; Сінченко, 2017). Доцільно та необхідно проведення досліджень – зокрема, хімічного складу вод - природних джерел НПП «Черемоський».
Унікальність біорізноманіття НПП «Черемоський» доповнене збереженістю водних ресурсів, і, зокрема, мінеральних вод природніх джерел, які є важливим, але - поки що - не використовуваним бальнеологічним ресурсом. На перешкоді використанню цього ресурсу стоїть не лише географічна віддаленість та інфраструктурна недоступність території, а й недостатня вивченість хімічного складу цих вод.
Дослідження складу вод нашого парку, проведені на початку 1960-х років, і повторні – у середині вісімдесятих, стосувались джерел Сарата -1, Сарата -2 та Сарата -3 (Коржик, 2018). Одне з джерел досліджене в рамках вивчення поверхневих та підземних вод Чивчинських гір на предмет можливого забруднення хімічними агентами антропогенного походження (Юзик, 2016).
З метою отримання актуальних даних, в травні 2023 року, під час експедиції по маршруту Жупани - Сарата – Перкалаб, в.о. заст. директора з наукової роботи – нач. науково-дослідного відділу Гребенщиков В.О., нач. Селятинського ПНДВ Гузак В.В. та майстер охорони природи Перкалабського ПНДВ Труфин Л.І. відібрали 12 зразків поверхневих вод. Були зібрані проби води як із згаданих джерел, так і з ще дев’яти інших, на обох берегах р.Сучава. Аналіз зразків проведений за чотирнадцятьма параметрами на кафедрі хімічного аналізу, експертизи та безпеки харчової продукції ЧНУ під керівництвом доктора технічних наук, доцента Борука С.Д.
Попередні результати досліджень засвідчили:
- Підтверджено висновки щодо належності вод досліджуваних джерел до хлоридно-натрій-кальцієвого типу.
- pH одинадцяти зразків знаходиться в межах 6,68 - 7,85, що, в цілому, узгоджується з результатами попередніх досліджень.
- Найбільш мінералізованою є вода джерела «Слатино» - сухий залишок становить 6200 мг/л, при найбільшому вмісті іонів хлору – 3257 мг/л. У цьому ж джерелі і найбільша жорсткість води – 19,4 мг-екв/л.
- За хімічним складом і органолептичними показниками вода десяти джерел придатна і безпечна для вживання місцевим населенням та туристами.
Доцільно і необхідно дослідити (включно з мікробіологічними показниками) воду джерел по всій території НПП «Черемоський».
